Анатомія: вульва і піхваВульва і піхва: будова, норма, виділення

Багато жінок, які пишуть мені в директ про «піхву», насправді питають про вульву: про форму губ, колір шкіри, горбики біля входу. А про справжню піхву питають інше: що з неї виходить і чому іноді пахне.

Вульва чи піхва: у чому різниця

Вульвою називають зовнішні статеві органи, а піхвою внутрішній канал. Межа між ними проходить по входу в піхву в глибині присінка.

Плутанина йде з побутового мовлення, де словом «піхва» називають усе одразу. Для лікаря це різні зони з різними хворобами. Свербіж шкіри на великих губах і свербіж усередині каналу мають різні причини, а лікарю важливо зрозуміти, де саме болить. Тому на прийомі краще називати місце точно. Як вульва і піхва співвідносяться з іншими органами малого таза, показано на загальній схемі в розділі про жіночу анатомію.

Вульва: будова і різноманіття норми

Вульва складається з лобка, великих і малих статевих губ, клітора з капюшоном і присінка. Стандарту її зовнішнього вигляду медицина не має: є широкий діапазон варіантів.

Великі губи ззовні вкриті шкірою з волоссям і потовими залозами, всередині в них жирова тканина. Малі губи тонші, без волосся, їхня внутрішня поверхня переходить у слизову присінка. У присінку відкриваються уретра і піхва, а біля задньої частини входу, приблизно на 4 і 8 годині, якщо уявити циферблат, виходять протоки бартолінових залоз. Ці залози виділяють трохи прозорого слизу під час збудження.

Головний аргумент проти «негарної» вульви дало британське дослідження Ллойд із колегами (2005). Вони виміряли статеві органи 50 жінок від 18 до 50 років і отримали такий розкид:

• малі губи завдовжки від 20 до 100 мм і завширшки від 7 до 50 мм;
• великі губи завдовжки від 7 до 12 см;
• голівка клітора завширшки від 3 до 10 мм;
• відстань від клітора до уретри від 16 до 45 мм.

Тобто в однієї здорової жінки малі губи можуть бути вп’ятеро довші, ніж в іншої, і обидві в нормі. Губи часто несиметричні, бувають темніші за шкіру стегон, зморшкуваті, з горбиками сальних залоз. Колір залежить від гормонів, тому вульва темнішає під час вагітності й після пологів. Розмір губ не змінюється від мастурбації і кількості партнерів: це міф, який роками живе в інтернеті.

Чому ж тоді так багато жінок вважають свою вульву неправильною? Порівнюють із картинками, де геніталії відретушовані або прооперовані. Ллойд зі співавторами пропонували спиратися на ці цифри в розмові з жінками, які думають про пластику статевих губ. Якщо губи натираються, заважають у спорті чи болять, це привід обговорити пластику з гінекологом. Якщо заважає тільки картинка в голові, спершу варто попрацювати з нею. Саме тому на моєму практикумі «Оргазм. І все, що тобі потрібно про нього знати» є окремий урок «Стандарти краси тіла, які нам нав’язали»: там ми розбираємо, звідки взялася ця картинка і як перестати міряти себе за нею.

Піхва: будова зсередини

Піхва це м’язова трубка, вистелена слизовою. Її стінки в спокої зімкнуті, а під час збудження, пологів і огляду розправляються.

Зсередини стінки рожеві і зібрані в поперечні складки. Складки дають запас тканини, тому піхва розтягується під час пологів, а потім скорочується назад. Угорі канал упирається в шийку матки, і довкола неї утворюються склепіння: переднє, заднє і два бічні. Заднє склепіння найглибше, у ньому збираються виділення, і саме звідти гінеколог часто бере мазок.

Слизова піхви не має залоз. Волога, яку ми називаємо змазкою, проступає крізь стінку із судин, коли тканини наповнюються кров’ю під час збудження. Якщо змазки стає мало, особливо в менопаузі, після пологів, під час грудного вигодовування або на тлі деяких ліків, про це докладно на сторінці про сухість піхви.

Після пологів піхва перші тижні виглядає і відчувається інакше: стінки набряклі, складки згладжені, а на час грудного вигодовування естрогенів мало, і слизова стає тоншою і сухішою. За кілька місяців тканини зазвичай відновлюються. Якщо відчуття «стало ширше» і повітря під час нахилів тримаються довго, справа частіше в м’язах довкола каналу. Приймати це за норму не треба: м’язи тренуються, цим займається інтимна гімнастика, в інтернеті її називають імбілдингом. З цього починається рівень «Тіло» на моєму практикумі «Здорова та бажана»: вчимося відчувати і контролювати м’язи тазового дна, а не просто знати, де вони є.

Усередині живе мікрофлора. Її головні мешканці лактобактерії: вони переробляють глікоген із клітин слизової на молочну кислоту і підтримують кисле середовище. Кисле середовище заважає розмножуватися грибкам і чужим бактеріям. У невеликій кількості в піхві в нормі є й інші мікроорганізми, зокрема дріжджові гриби. Проблеми починаються, коли баланс зсувається.

Виділення з піхви за фазами циклу

Виділення це спосіб, яким піхва чистить сама себе: вони виносять відмерлі клітини і зайві мікроби. У нормі їхня кількість і вигляд змінюються протягом циклу під дією гормонів.

Орієнтовно картина така, якщо рахувати від останнього дня менструації:

• перші дні після місячних виділень мало, вони рідкі або слизові, прозорі чи білуваті;
• у середині циклу, біля овуляції, їх стає помітно більше, вони прозорі, тягучі, розтягуються між пальцями, як яєчний білок;
• у другій половині циклу виділення густіші, схожі на рідкий крем, білуваті або жовтуваті, на білизні підсихають жовтуватою плямою;
• перед місячними бувають мізерні коричневі мазки.

Більше виділень буває під час вагітності, на тлі гормональної контрацепції і під час збудження. Так працюють естрогени і кровонаповнення, хвороби за цим немає.

Жовті, зелені, коричневі: які виділення з піхви привід іти до лікаря

Привід для візиту до гінеколога дають зміни: новий колір, запах, свербіж, печіння, біль. Колір сам собою діагнозу не ставить, тому дивитися треба на поєднання ознак.

Як виглядають виділення	Норма чи ні	Що робити
Прозорі чи білі, слизові, без запаху і свербежу	норма	нічого
Тягучі, як яєчний білок, у середині циклу	норма, овуляція	нічого
Густі білі перед місячними, без свербежу	норма	нічого
Сирнисті білі зі свербежем і печінням	схоже на молочницю	до гінеколога, докладніше в розборі про молочницю
Рясні сіро-білі з рибним запахом	схоже на бактеріальний вагіноз	до гінеколога
Жовто-зелені, пінисті, із запахом	можлива інфекція, що передається статевим шляхом	до гінеколога, обстежити і партнера
Коричневі мазки перед місячними або одразу після	частіше норма	спостерігати
Кров’янисті між місячними, після сексу, у менопаузі	не норма	до гінеколога найближчими днями
Рясні водянисті під час вагітності	не норма	терміново до лікаря

Молочницю, за даними CDC, зазвичай супроводжують свербіж, печіння і густі білі виділення. Бактеріальний вагіноз ACOG описує як зсув мікрофлори, за якого лактобактерій стає менше, а запах помітно посилюється після сексу. Жовто-зелені пінисті виділення дають привід перевірити себе на трихомоніаз та інші інфекції, про них на сторінці ЗПСШ і ВПЛ. Лікування в усіх випадках призначає лікар за результатами мазка, а лікуватися за фото з інтернету я не раджу.

Запах піхви: який вважають нормою

Здорова піхва пахне трохи кислувато, це запах молочної кислоти, яку виробляють лактобактерії. У кожної жінки запах свій, як запах шкіри.

Вагіна має пахнути вагіною.

Цю фразу я повторюю щоразу, коли бачу чергову рекламу прокладок з ароматом ромашки. Індустрія гігієни роками навіює, що природний запах треба ховати, і жінки починають соромитися найзвичайнішого. Ось які запахи трапляються найчастіше і що за ними стоїть.

• Кислуватий або нейтральний: звичайний стан.
• Мускусний, різкий після тренування чи спеки: працюють потові залози в шкірі вульви, минає після душу.
• Металевий під час місячних: так пахне кров, яка змінює кислотність середовища.
• Дріжджовий, хлібний разом із сирнистими виділеннями і свербежем: ознака молочниці.
• Рибний, який посилюється після сексу: ознака бактеріального вагінозу.

Про їжу мене питають особливо часто. Запах піхви визначають лактобактерії і продукти їхньої життєдіяльності, а раціон на них майже не впливає. Леткі речовини з часнику виходять із сечею і потом, а піхва їх не накопичує. Якщо запах різко змінився, причину варто шукати в мікрофлорі, а не в тарілці.

Гігієна вульви без шкоди

Вульві досить теплої води. Піхву всередині мити не треба, вона очищається сама.

ACOG радить мити вульву водою або м’яким засобом без віддушок, не вдаватися до спринцювання, інтимних дезодорантів і ароматизованих прокладок. Звичайне мило і часте миття пересушують шкіру, і свербіж, з яким жінки приходять до лікаря, нерідко виявляється подразненням від власної гігієни. Спринцювання вимиває лактобактерії і підвищує ризик вагінозу та інфекцій.

Ще кілька правил, які я даю ученицям:

1. Підмиватися спереду назад, щоб бактерії з ділянки ануса не потрапляли до уретри й піхви.
2. Мочалку для вульви не використовувати, досить руки.
3. Носити бавовняну білизну, а мокрий купальник чи спортивні шорти змінювати одразу після занять.
4. Щоденні прокладки використовувати тільки тоді, коли вони справді потрібні, і без аромату. При здоровій мікрофлорі виділень небагато: я і мої учениці від щоденок відмовилися.
5. Після сексу сходити в туалет і обполоснутися водою: це знижує ризик, про який я пишу в розборі про цистит після сексу.

Горбики, набряклі вени, печіння: часті знахідки на вульві

Ще один частий привід для тривоги: те, що жінка намацала або побачила на вульві. Більшість таких знахідок безпечні, але деякі треба показати лікарю.

Дрібні жовтуваті цятки на малих губах зазвичай виявляються сальними залозами, їх видно в багатьох жінок. М’яка неболюча припухлість біля задньої частини входу, з одного боку, схожа на кісту бартолінової залози: протока закупорилася, слиз зібрався. Якщо припухлість росте, червоніє і болить так, що важко сидіти, це може бути запалення, і з ним ідуть до гінеколога того ж дня.

Синюваті набряклі вени на великих губах з’являються в частини жінок під час вагітності, коли зростає тиск у венах малого таза. Після пологів вони зазвичай зменшуються. Якщо вени залишилися, болять або з’явилися поза вагітністю, їх дивиться гінеколог разом із флебологом.

Печіння під час сечовипускання частіше пов’язане з уретрою і сечовим міхуром, ніж із піхвою. Печіння шкіри вульви після душу, гоління чи нових трусиків свідчить про подразнення. Печіння всередині разом із виділеннями вказує на запалення в піхві. Саме тому лікарю важливо, де саме пече.

Окремо про те, що шукають за запитом «вагінальні кільця». Це гормональний контрацептив: гнучке кільце, яке жінка сама вводить у піхву на 3 тижні. До анатомії воно стосунку не має, а як обрати метод, я розбираю на сторінці про контрацепцію.

Як вести щоденник виділень

Якщо не розумієш, норма в тебе чи ні, найпростіше поспостерігати один-два цикли. Із записами і лікарю легше, і тобі спокійніше.

1. Познач перший день місячних, від нього рахується цикл.
2. Щодня ввечері подивися на білизну або на туалетний папір після сечовипускання.
3. Запиши колір, консистенцію і запах. Для консистенції вистачить слів «рідкі», «слизові», «тягучі», «густі», «сирнисті».
4. Окремим рядком познач свербіж, печіння, біль, кров і зв’язок із сексом, зміною партнера, антибіотиками.
5. Через цикл порівняй записи з описом фаз вище.
6. Якщо щось вибивається з картини, візьми записи на прийом. Лікарю важливо, коли з’явилися зміни і з чим вони збіглися.

Якщо анатомічно все гаразд, а вигляд чи запах власної вульви заважає роздягатися при партнерові, це часта тема в мене на консультаціях, приходь, обговоримо. На практикумі «Здорова та бажана» ми окремо вчимося знати своє тіло і доглядати його без страху.